Продовжуючи відзначення Дня В’язня Фонд св. Володимира організував автобус для відвідин місць терору та колишніх концтаборів. Маршрут починався біля тюрми на Лонцького. Історія цієї будівлі страшна. У Львові мінялись влади: австрійська, польська, німецька, радянська – але завжди тут вирішувались людські долі дорогою катування і несправедливості. Площа перед тюрмою де тепер стоїть пам’ятник в’язням, часто наповнювалась людьми, які чекали зустрічі, чи намагались вручити передачу для близьких, які страждали у тюрмі.

Другим пунктом нашої екскурсії була Цитадель – пам’ятка оборонної архітектури ХІХ ст. І тут історія зберегла факти розстрілу нацистами солдатів різних національностей, серед яких були поляки, українці, євреї, італійці, французи, в кількості 144 000 осіб. Місце людських трагедій, в’язнів нацизму, увіковічнене великим хрестом. Про страшні історичні події на цих місцях, а у Львові було шість концтаборів, розказав нам відомий львівський краєзнавець професор Олександр Шишка.

Особливе враження справило на учасників екскурсії відвідання музею Романа Шухевича, в селищі Білогорща, недалеко від Львова. Музей ділиться на дві частини – експозиційну і меморіальну. В кімнаті, де загинув Шухевич, відтворюється картина останніх хвилин його життя.

Наступною зупинкою була територія Янівського концтабору смерті. Тут встановлено пам’ятний знак, що в майбутньому має стати меморіалом. Ми слухали з співчуттям про історію табору, про нелюдські умови життя євреїв у таборі, про тисячі невинно убієнних жінок, дітей. Борис Михайлович Дорфман, 90-літній чоловік, що багато пережив за свій вік, на власному прикладі розказував про ті страхіття, які довелося пережити євреям, про тяжкі кривди, яких зазнали вони від нацистів і комуністів. Доля цих людей трагічна.

Завершилась екскурсія відвіданням Янівського цвинтаря. Ми побували на військових похованнях Українських січових стрільців, німецьких воїнів, угорських та словацьких солдатів. Побачили місця де у роки війни захоронювали німецьких солдатів, які помирали від ран у шпиталях (Тепер тут чужі поховання). Помолились за душі усіх солдат різних національностей.

Найбільш вражаючим було відвідання Меморіалу жертв тюрем НКВД 1941 року. При відступі радянська армія знищувала усіх ув’язнених у всіх в’язницях Львова. Це тисячі людей. Коли не було часу розстрілювати, в камеру набиту людьми кидали гранату, трупи втрачали людський вид. Захопивши Львів німецька влада розпорядилася відкрити тюрми. Останки звозили під стіну на Янівському цвинтарі. Тут протягом багатьох літ люди ставили свічки і квіти. Дехто із свідків цих подій, які були присутні в цій екскурсії, згадував для молоді деталі пережитого. Ініціаторами цього меморіалу були дві членкині Ліги українських жінок, Надія Кохалевич та Мирослава Кушнір. Ці дві жінки організували вивезення 26 машин сміття з місця поховання, зібрали документальну історію злочину, переконали владу, доручили художникам виконання проекту, знайшли кошти і зробили відкриття пам’ятника-меморіалу.

Тепер монумент стоїть і говорить про важкі злочини нелюдів та безсмертя їх жертв. Пам’ятник вражаючий.

Цю подію пережило 42 особи молоді і літнього віку. Слухали, записували, фотографували. Серед нас була Ганна Стоцька – радіожурналіст, автор і ведуча відомої передачі «Події. Факти. Імена» Передача про нашу екскурсію вийде у ефір у червні. Журналісти з Університету Ів.Франка на основі побаченого зроблять відеоматеріал.

Важливо, що серед екскурсантів було багато молоді. Цього забувати не можна, це повинні знати усі, пам’ятати і переказувати наступним поколінням. Акція відбувалася в програмі проекту «Діалог поколінь» при підтримці Німецького Фонду «Пам’ять Відповідальність Майбутнє».